Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

Усвідомте: для дитини зроблено не все.

Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 Почуйте серцем голос Вашої дитини

Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.

Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.

Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.

Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.

Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.

Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.

У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.

Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.

Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.

Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.

Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.

Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.

Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.

Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.

Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.

Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.

Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.

Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.

Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.

Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.